Біла Ірина Сергіївна
Кандидат, Доцент
i.bila@ukma.edu.uaЗавідувачка кафедри економічної теорії, к.е.н., доцент
Профілі в соціальних мережах
Публікації
нноваційні відповіді бізнесу на виклики в умовах глобальної конкуренції: світовий досвід та імплементація в Україні
У статті досліджено трансформацію інноваційної діяльності бізнесу в умовах загострення глобальної конкуренції та інтеграції України до світового економічного простору. Встановлено, що цифровізація, автоматизація та розвиток проривних технологій (штучний інтелект, зелена енергетика) докорінно змінюють стратегії ринкової поведінки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання структурних проблем української економіки: недостатнього фінансування науки, слабкої взаємодії між науковим сектором і бізнесом, а також відтоку інтелектуального капіталу. Особлива увага приділяється переходу України до «економіки оборонного типу» та стратегії «держави-фортеці», що базується на технологічній перевазі та глибокій інтеграції у промислову архітектуру західних країн. Мета. Обґрунтування теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційних відповідей українського бізнесу на сучасні глобальні та національні виклики з урахуванням успішного світового досвіду.
Мікроекономіка стійкості: трансформація управлінських моделей фірми в умовах дефіциту глобальних ресурсів
У статті досліджено концептуальні засади мікроекономіки стійкості та трансформацію управлінських моделей фірми в умовах дефіциту глобальних ресурсів і системної нестабільності, спричиненої воєнними діями в Україні. Систематизовано основні групи чинників, які зумовлюють необхідність переходу від ієрархічних структур до гнучких та адаптивних бізнес-процесів. Обґрунтовано типологію шести трансформаційних бізнес-моделей, серед яких особливе місце посідають моделі платформізації, модульного розвитку та досягнення антикрихкого стану. Доведено, що в умовах ресурсних обмежень необхідним є здійснення комплексної трансформації управлінських підходів, орієнтуючись на принципи мікроекономіки стійкості. Останнє має враховувати: перехід до ситуативно-адаптивного стратегічного управління; реструктуризацію організації за принципами модульного розвитку; цифровізацію; ресурсну мобільність та гнучке управління людським капіталом. Практичне значення результатів полягає у тому, що запропоновані напрямки дозволяють сформувати модель підприємства, яке не лише протистоїть зовнішнім шокам, а й використовує їх для власного розвитку.
ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ РЕФОРМ В УМОВАХ ВІЙНИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ ПЕРСПЕКТИВ
Мета статті – обґрунтувати політичну економію реформ в умовах війни, використовуючи інструментарій теорії перспектив, а також виявити фундаментальну дивергенцію між воєнними економічними моделями України та росії. Доведено, що екстремальний характер війни руйнує звичну для суспільства «точку відліку» та переводить індивідуальних та колективних агентів у «зону втрат». Виявлено та описано ключовий політекономічний парадокс – організовані групи інтересів, керуючись імперативом несхильності до втрат, чинять агресивний опір змінам, оскільки втрачають конкретні й детерміновані рентні доходи тут і зараз. Натомість потенційні «бенефіціари» залишаються пасивними, адже їхні майбутні здобутки є відкладеними у часі. Обґрунтовано, що подолання часового розриву потребує від реформаторської команди застосування «стратегічного рефреймінгу» – переведення суспільної дискусії з площини ірраціонального страху в зону аналітичного розрахунку.
МОНОПОЛЬНИЙ ПРИБУТОК ТА ВІДНОСИНИ ПРИВЛАСНЕННЯ В ЕПОХУ ЦИФРОВОГО КАПІТАЛІЗМУ
У статті досліджено природу монопольного прибутку та механізми відносин привласнення в умовах цифрового капіталізму з урахуванням якісних трансформацій, спричинених розвитком цифрової економіки. Розглянуто традиційні мікроекономічні підходи до вимірювання ринкової влади, які здебільшого фіксують кінцевий результат ринкового обміну та залишають поза увагою приховані інструменти вилучення додаткової вартості, що зумовлює необхідність оновлення концептуальної бази дослідження. Розроблено комплексну модель монопольного привласнення, що відображає повний цикл відтворення ринкової влади: від локального рівня виробництва до виникнення глобальних соціально-економічних дисбалансів та формування відповідних механізмів державного антимонопольного втручання. Установлено, що сучасний монопольний прибуток є інституційною закономірністю, що відтворюється через концентрацію ринкової влади, побудову бар’єрів входу, монопольного ціноутворення та стратегічного реінвестування у збереження ринкової влади. Виявлено, що в епоху технологічних екосистем (Big Tech) класична цінова парадигма доповнюється якісно новими формами вилучення вартості. Обґрунтовано пропозиції щодо модернізації державного антимонопольного регулювання шляхом переходу до структурного контролю цифрових екосистем, забезпечення їхньої інтероперабельності, заборони превентивних поглинань стартапів та запровадження новітніх податків на цифрові послуги.
ДЕТЕРМІНАНТИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В БІЗНЕСІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ
Сучасна економіка, що глибоко інтегрована з інформаційно- комунікаційними технологіями, пе-реживає безпрецедентну трансформацію, загальновідому як цифровізація. Цей процес докорінно змінює механізми прийняття рішень ключовими економічними суб’єктами, в тому числі бізнесовим сектором. Як показує світовий досвід, цифровізація сьогодні є ключовим чинником економічного розвитку, а зміни в процесі прийняття рішень породжують як значні конкурентні переваги для бізнесу, так і нові стратегічні ризики. Нездатність визначити та адекватно відреагувати на ці нові детермінанти призводить до втрати ринкових позицій і гальмування інновацій. Мета дослідження — визначити та систематизувати детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації, з точки зору вигод і ризиків для бізнесу. У науковій статті визначено, що цифровізація є фундаментальним каталізатором посилення інноваційного потенціалу будь-якого бізнесу, оскільки створює абсолютно нові механізми для генерації та впровадження інновацій. Виокремлено детермінанти прийняття рішень в умовах цифровізації; ідентифіковано вигоди та ризики, які несуть кожна з визначених детермінант.
ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РИНОК НЕРУХОМОСТІ
The article examines the real estate market as a macroeconomic phenomenon, which made it possible to state: firstly, the state, stability and dynamics of this market are sensitive to changes in key macroeconomic parameters, serving as an important diagnostic tool for assessing the state of the economy; secondly, through various direct and indirect channels, this market significantly affects the general state and structural balance of the national economy as a whole. The article focuses on the nature and intensity of the impact of key macroeconomic variables on the real estate market. The problem of determining and empirically validating a set of macroeconomic variables that are significant and influential in relation to the indicator of the share of real estate transactions in the gross domestic product (GDP), which reflects the intensity of transactions and the overall economic weight of the sector, is considered. An econometric model is presented in which the specified indicator is influenced by three variables - the unemployment rate, the national currency exchange rate and the rate of economic growth; correlation and regression analysis methods are applied. Model improvement was achieved based on the results of using a number of statistical criteria for the quality of regression models.
Інструменти поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування
Метою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авторів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду. Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки.
ЕКОНОМІКА ВІЙНИ В УКРАЇНІ: НАСЛІДКИ ТА МОЖЛИВІ КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД
В статті визначено, що збройна агресія росії проти України має екзистенційний характер, тобто є загрозою фізичному виживанню держави. Досліджено наслідки війни на бізнесовий сектор і сектор домогосподарств, а саме – втрати персоналу; зменшення завантаженості виробничих потужностей; енергетичні проблеми; зміна логістики; втрати агросектору і металургії; звуження інвестиційного попиту; погіршення якості життя; еміграція населення; помірне зростання реальних доходів; зменшення споживання домогосподарств без зростання заощаджень; переформатування ринку праці. Підкреслено, що нестабільне середовище продукує не тільки негативні наслідки для життєдіяльності означених секторів, але й дає поштовхи для розвитку. Визначено, що формування конкурентних переваг через відновлення людського капіталу, модернізацію виробництва та активне впровадження інновацій може забезпечити стійкий економічний розвиток.
ВІЙНА: ОЗНАКИ, НЕОБХІДНІСТЬ ОГОЛОШЕННЯ, ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ ЕКОНОМІКОЮ ТА СПОСОБИ ЗАВЕРШЕННЯ
В статті визначені відмінності понять – «збройний конфлікт» і«війна», ідентифіковані основні ознаки війни, яким за сутністю є збройний конфлікт України із рф. Названі причини офіційно «неоголошення» війни, досліджують питання оголошення воєнного стану. Визначені взаємозв’язки війни та економіки. Підкреслено, що воєнні дії на території країни посилюють і загострюють також соціальні ризики, пов’язані з добробутом населення, що змушує державу адаптувати механізми соціального захисту до кризового стану, шукати додаткові джерела фінансування соціальних програм, збільшувати виплати соціальної допомоги. Систематизовано вплив війни на економіку і соціальну сферу через ідентифікацію економічних і соціальних наслідків війни. Аналіз впливу війни на економіку і соціальну сферу завершується дослідженням способів завершення збройного конфлікту, серед яких можливими.
ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА В ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ БІЗНЕСУ
В статті визначено про значний потенціал використання поведінкової економіки в державному регулюванні бізнесу. Авторка стверджує, що обмежена раціональність і систематичність помилок представників бізнесового сектору; значний вплив контексту для прийняття бізнесовим сектором певних рішень та можливість впливу на дизайн вибору зумовлюють необхідність використання державою «елементів» поведінкової економіки в регулюванні бізнесу. Інструментарій державного регулювання бізнесу з точки зору поведінкових засад може охоплювати: спрощення адміністративних процедур; стимулювання бажаної поведінки за рахунок встановлення автоматичних параметрів та визнання державою соціальних норм бізнесової поведінки.
Інноваційний розвиток як чинник повоєнної відбудови економіки України
Розглянуто інноваційний розвиток економіки України як ключовий напрям економічної політики та інструмент повоєнної відбудови економіки України. Дослідження сучасного стану інноваційної діяльності в Україні та порівняння фактичного стану інноваційного розвитку України з іншими країнами світу дали змогу констатувати його суттєве відставання. Означене, на думку авторок, пов’язано з наявними проблемами, серед яких основними є такі: слабка розвиненість високотехнологічних підприємств і галузей, значний фізичний і моральний знос виробничого потенціалу більшості промислових підприємств України, недостатність фінансування інноваційного сектору економіки, структурна розбалансованість і технологічна низькоукладність, сировинна експортоорієнтованість та низька конкурентоспроможність. Авторки статті впевнені, що відновлення економіки України, забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання значною мірою залежать від використання інноваційних чинників, розвитку освіти, науки. Авторки статті пропонують у процесі формування інноваційної політики особливу увагу приділяти структурним реформам, ефективному й прозорому використанню іноземної допомоги, посиленню співпраці виробників із науковими установами.
Human capital as a driver of the formation of Ukraine’s competitive advantages in the post-war period
To substantiate the directions and possibility of using human capital (HC) as a driver of the country’s competitive advantage (CA) in the post-war period. To establish to what extent the quality of HC meets the goal of gaining CA, to identify factors of positive and negative impact of war and crisis on human capital as well as to identify of trends in the quality of human capital under the influence of these factors. For the first time, a change in the nature of the trend of the dependence of gross national income per capita on the human development index (HDI) has been established. It has been indicated that the HDI of Ukraine corresponds to the prospect of multiplicative acquisition of CA. It is also emphasized that war increases the level of specific HC in modern directions of technological development has been further developed.
Adaptation of business and consumers to modern challenges in Ukraine
To study the process of adaptation and identify factors influencing the adaptability of business and consumers. To develop recommendations for increasing the level of adaptation of business and consumers and for ensuring the appropriate level of consumption by individuals. To develop a mathematical model of the current assessment of the level of adaptation. Factors affecting the level of business and consumer adaptation were studied. It is established that adaptation processes have differentiated, uneven and unstable character and reasons for this are indicated. It is indicated that the impact of set threats can be additive and multiplicative in nature. It is indicated that effective adaptation of enterprises is possible only with the integration of efforts by management of enterprises and by state institutions. It is proposed to introduce the State Strategy for Facilitating the Adaptation of Businesses and Consumers. A mathematical model of the current assessment of the level of adaptation is developed. The developed mathematical model makes it possible to assess compliance with the direction of adaptation and conduct operational planning of the enterprise in a more relevant manner.
Digital technologies and their impact on economic and social spheres in Ukraine
Тo determine the specifics of the impact of IT use on the economic and social spheres in Ukraine. To develop a mathematical model for evaluating and forecasting the impact of IT on these areas. It is proved that there are limiting factors to the growth of the positive IT impact, in particular the average level of income per capita. This is also evidenced by the comparison of agricultural and industrial regions of Ukraine, which indicated a significant gap in the introduction of IT in the countryside and the city. The weaknesses and successes of Ukraine in the implementation of IT are identified. The causes of hampering the positive impact of IT use on the development of social and economic spheres are indicated. A significant level of differentiation in the use of IT by business by types of technologies was proven. The peculiarities of the IT impact on the economic and social spheres in Ukraine are determined. The main feature is balancing between the development of IT technologies and social sphere and the state of stagnation of this process. A mathematical model for evaluating and forecasting the IT impact on the economic and social spheres has been developed; the intermediate results of its use have been given.