Заєць Світлана Володимирівна
Кандидат, Доцент
s.zaiets@ukma.edu.uaДисципліни, які викладає
Статистика
Даний курс надає студентам можливість пізнати основи статистичного вимірювання та аналізу соціально-економічних явищ та процесів. Вивчити, як, підпорядковуючись меті дослідження, - зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ. Метою курсу "Статистика" є оволодіння студентами теоретико-методичними та практичними навичками здійснення статистичного аналізу; формування у студентів навичок статистичної оцінки економічних явищ і процесів суспільного життя, опанування методів статистичного аналізу, формування вмінь:проводити статистичні дослідження, обчислювати узагальнюючі показники, будувати статистичні таблиці, графіки, виявляти закономірності й тенденції розвитку досліджуваних явищ.
Статистика
Даний курс надає студентам можливість пізнати основи статистичного вимірювання та аналізу соціально-економічних явищ та процесів. Вивчити, як, підпорядковуючись меті дослідження, - зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ. Метою курсу "Статистика" є оволодіння студентами теоретико-методичними та практичними навичками здійснення статистичного аналізу; формування у студентів навичок статистичної оцінки економічних явищ і процесів суспільного життя, опанування методів статистичного аналізу, формування вмінь:проводити статистичні дослідження, обчислювати узагальнюючі показники, будувати статистичні таблиці, графіки, виявляти закономірності й тенденції розвитку досліджуваних явищ.
Наукова діяльність
ORCID
0000-0002-6133-1087
Профілі в наукових мережах
Індекс Гірша - 6
https://scholar.google.com/citations?user=qmob2o0AAAAJІндекс Гірша - 1
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57226162841Індекс Гірша - 1
AEW-0747-2022Публікації
Довіра до вчених у вимірі міжнародних і національних опитувань
У статті викладено результати міжнародних і національних опитувань щодо рівня довіри суспільства до вчених. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі показників довіри до науковців в Україні у контексті регіональних відмінностей та впливу кризових явищ (пандемії та повномасштабної війни), а також у виявленні унікальних для українського суспільства чинників довіри / недовіри. Систематизовано різні підходи до вимірювання соціального капіталу науки, рівня довіри до науки в міжнародному та національному контекстах. Аналіз виконано з використанням компаративного підходу, який поєднує кількісний аналіз соціологічних даних з якісним осмисленням суспільного контексту. Джерелами аналізу є результати міжнародних досліджень громадської думки Wellcome Global Monitor (2018), Many Labs «Довіра до науки та популізм, пов’язаний з наукою» (TISP), а також опитування Pew Research Center (2024). Аналіз Wellcome Global Monitor (2018) показав, що в Україні рівень довіри до вчених виявився подібним до середнього в світі. За результатами аналізу TISP виявлено, що респонденти з України підтримують спілкування вчених із громадськістю та необхідність донесення наукових висновків до політиків, проте значна їх частина висловлюється проти активного залучення учених до політичного процесу.
Академічна свобода в умовах суспільних трансформацій (за даними опитувань)
У статті досліджено стан та динаміку академічної свободи в умовах сучасних глобальних викликів . Проаналізовано наявний методологічний інструментарій оцінювання університетських свобод, зокрема індекс академічної свободи (AFI), систему показників інституційної автономії (University Autonomy Scorecard), моні-торинг Scholars at Risk та звіти Freedom House . Особливу увагу приділено компаративному аналізу результатів онлайн-опитувань науково-педагогічних працівників у країнах ЄС (2013–2015 рр .), Великій Британії (2016 р .) та Україні (2025 р .) .